ПОДЕЛИТЬСЯ


/p>

– Так, дійсно, зловония мало чим відрізняються. З тієї простої причини, що ми працюємо за програмою, яка існує вже кілька років. Продовжимо їй слідувати, за винятком невеликих нюансів.

– Наприклад?

– Візьмемося за «новий-старий» розділ – роботу з атестації тренерів. У радянський час подібна процедура проводилася. Вона сприяла підняттю рівня теоретичної підготовки тренерів, адже перед нею зловония повинні були здавати кваліфікаційний іспит, а ще раніше – пройти курс підвищення кваліфікації на базі наших навчальних закладів. Зараз ми хочемо наповнити цей процес новим змістом.

– У вашій федерації все якось надто спокійно, особливо на тлі інших видів: є фінансування, є результати, немає допінгових скандалів. Якби я був співробітником ФФР, заспокоївся на досягнутому.

– Ми намагаємося не заспокоюватися. Мотивуємо співробітників і спортсменів, в тому числі матеріально. Наприклад, у нас багато років всередині федерації працює система заохочень, є положення по виплаті премій за сезон, яке я розробляв особисто. Протягом сезону спортсмен заробляє певну кількість балів. Якщо до його кінця кількість балів 100%, то він отримує найвищу суму винагороди. Якщо итог 75%, відповідно, 75% премії.


©
РИА Новости. Антон Денисов Перебежать в фотобанкПрезидент Федерації фехтування Росії Олександр Михайлов

– Суми секретні?

– Зараз зловония підвищені приблизно в два рази. Це серйозні суми — за сезон спортсмен може заробити близько 100 тисяч доларів.

– Це ви вже наближаєтеся до футболу.

– Так, це пристойні гроші, враховуючи, що зловония є надбавкою до зарплати, які спортсмени отримують через ЦСП. Звісно, розраховувати на премію спортсмен може тільки в тому випадку, якщо потрапляє «у призи». Те ж саме у тренерів, адміністраторів команд, лікарів, масажистів і так далі. Це положення поширюється на національні команди. Те ж стосується юніорів, тільки суми на распорядок менше.


Єгорян готові купити костюм в кольорах російського прапора

 


©
РИА Новинки. Олексій Філіппов Перейти в фотобанкТерритория Олімпійського села в Ріо-де-Жанейро

– Подавайте згадувати Ріо. Ми здивувалися, коли дізналися, що наші фехтувальники живуть не в Олімпійському селі, а за містом. Ви відразу ведали, що село не встигнуть здати в належному стані?

– Вона й справді була в жахливому стані, чого гріха таїти. Там і скла були биті, і замикання траплялися, і інші якісь неприємності. Але рішення поселити команду не в селі приймалося задовго, приблизно за рік до Ігор, раскалывай село тільки зводилася.

– Тоді в чому причина?

– Виходячи з попереднього досвіду, Олімпійських ігор у Лондоні, ми зрозуміли, що в Олімпійському селі спортсмени «перегорають». У тебе за стіною хтось святкує перемогу, з іншого боку – ридає. Ця ситуація, на мій погляд, не є крепкой. Думаю, ми прийняли правильне рішення. Тут треба сказати спасибі міністерству – зловония виділили значну частину грошей для заключного збору перед Олімпіадою. Ми витратилися, але незначно.

– Судячи з усього, в Токіо ви підете тим же шляхом?

– Якщо у нас все буде добре у фінансовому плані, то, природно, будемо розміщувати наших спортсменів поза Олімпійського присела. Але час ще є, давайте не загадувати так далеко. Можу сказати, що перед Токіо одинешенек із заключних етапів підготовки обов’язково пройде на одній з баз на Дальнему Сході, щоб діти встигли адаптуватися і акліматизуватися.


©
РИА Новости. Григорій Сисоєв Перебежать в фотобанкЯна Єгорян

– Не боїтеся, що деякі спортсмени можуть не пройти «мідні труби» після Ріо? Та ж Яна Єгорян сделалась дворазовою олімпійською чемпіонкою в 22 роки. Важко в такій ситуації не втратити башку.

– У Яни вже був певний досвід завоювання золотих медалей. Наприклад, на Всесвітніх юнацьких іграх вона теж виграла два «золота». Але нічого з нею не трапилося, дах не поїхала, все було нормально. Яна – мотивована дівчина з гарним бійцівським нравом. Їй приємно увагу ЗМІ, але вона сприймає його адекватно. І зірковою хворобою не захворіла. Нині вона є лідером молодої команди і справляється з цим тягарем.

– Після перемоги у фіналі Олімпіади Єгорян произнесла нам, що мріє як-небудь вийти на доріжку в фіолетовому костюмі. Забезпечите?

– А де вона буде в ньому виступати, цікаво (сміється)? Якщо FIE, припустимо, дозволить виступати в кольорах національного прапора, то ми готові витратитися і забезпечити потрібною конфигурацией не тільки Яну, але всю команду. В принципі, не важливо, якого кольору будуть костюми у Єгорян і всіх інших спортсменів, головне, щоб вигравали.

Велика готова виступити в Токіо-2020

– Головне питання: російської збірної реально збільшити кількість медалей в Токіо-2020 порівняно з Іграми в Ріо?

– Размышляю, нам потрібно дотримуватися тієї планки, яку ми досягли. Реальність така, що перестрибнути її буде вкрай складно. Але якщо ми збережемо ті лідируючі позиції в світі, які маємо зараз, то це буде чудово. Я вже сообщав: досконалості немає меж, можливо все. Але то кількість медалей, яке ми завоювали в Ріо, я б назвав оптимальним. Якщо президенту FIE Алішеру Усманову вдасться «пробити» для фехтування ще дві медалі в олімпійській програмі, то може бути. Якщо цього не станеться, то на наступній Олімпіаді не буде командного турніру по чоловічій рапірі і жіночій шпазі, а там би ми могли б розраховувати на медаль.


©
РИА Новинки. Володимир Трефілов Перейти в фотобанкСофья Велика

– Софія Велика, поступилася в Ріо «золото» в особистій першості Єгорян, повернеться і виступить на Олімпійських іграх в Токіо?

– Повернеться. На недавньому урочистому вечорі, де підбивалися підсумки чотирирічного циклу, вона дала зрозуміти, що хоче повернутися і боротися за індивідуальне «золото» Олімпійських ігор. Зі собственного боку можу сказати, що це рішення гідно поваги.

– Головний тренер збірної Ільгар Мамедов вже заявляв, що за чотири роки між Ріо і Токіо збірна оновиться на 75%. Дійсно настільки серйозно?

– Дійсно, велика кількість спортсменів піде. Хто-то чету років ще буде фехтувати, хтось довше, хтось менше. Не ведаю, як щодо 75%, але половина складу зміниться точно. Зараз йде оновлення збірної практично у всіх обликах. У тій же шаблі — що в чоловічій, що в жіночій: на змагання шаблісти виїжджають полуюниорским строем. Я розмовляв на тему підготовки зі старшим тренером шабельних збірних Крістіаном Бауером, і він мені відповів: «Я роблю ставку на Олімпіаду, не чекайте від мене стовідсоткових успіхів на найближчих чемпіонатах світу». Приблизно те ж саме відбувається і в інших обликах зброї в більшій чи меншій мірі.

ФФР буде працювати над тим, щоб Бауер отримав російське громадянство

 


©
РИА Новинки. Олексій Філіппов Перейти в фотобанкСофья Велика і Крістіан Бауер (праворуч)

– Бауер – цікава особистість. Частина спортсменів, ті ж Єгорян і Велика, кажуть, що він – єдиний і неповторний, інші – що з ним неможливо працювати. Де истина?

– Давайте так, він своїми результатами, і перш за все в Ріо, довів ефективність своїх методів підготовки. Кому-то ці методи підходять ідеально, наприклад, (Олексія) Якименко, Великої, Єгорян. Дві останні – кістяк збірної, завоювали для країни два олімпійських «золота». А кому-то його методика не зовсім підходить. В мочь різних причин. Не дуже виходить спільна робота у (Миколи) Ковальова або (Веніаміна) Решетнікова. Причому зауважу, при Бауэре обидва сделались чемпіонами світу. Значить, і їм він щось дав. Тут не все так просто.

– В чому секрет Бауера?

– Це неплохой менеджер, він уміє керувати людьми. Бауер тримає в команді сувору дисципліну, дає серйозну фізичну навантаження, але при цьому варіює її. Він тяни час шукає щось нове і застосовує в роботі. Існує думка, що його методика й манера роботи «вбивають» унікальність окремого спортсмена, і всі стають схожими одинешенек на одного. Однак ми бачимо, що на загальному результаті це позитивно позначається. В цілому для команди це добре. Знаєте, звідки з’являється критика?

– Звідки?

– Бауер на все має свою точку зору і рідко погоджується з іншими. Основні проблеми виникають тоді, раскалывай на навчально-тренувальні збори приїжджають особисті тренери спортсменів і намагаються працювати по-своєму. Крістіан намагається пояснити власну точку зору, якщо не виходить – нав’язує її, а тренери, в свою чергу, цього не сприймають. Звідси конфлікти і непорозуміння. Кожен вважає, що він правий.


©
РИА Новинки. Григорій Сисоєв Перейти в фотобанкРоссийские шаблістки

– Може в недалекому майбутньому збірну шаблі очолити російський фахівець?

– Великий плюс Бауера ще й у тому, що у нього немає ніяких регіональних інтересів, чим грішать вітчизняні фахівці. Насправді, у нас є непогані тренери, може, навіть близькі за рівнем з Крістіаном, але, на жалко, змагатися з ним вони поки не можуть. Нашим тренерам треба вчитися, оволодівати різними методиками, намагатися професійно зростати. Все в їхніх дланях.

– Враховуючи заслуги Бауера на Олімпіаді в Ріо, ФФР не хоче виступити з ініціативою, щоб тренеру дали російське громадянство?

– Питання обговорювалося, ми будемо в цьому напрямку працювати. Але ця задача непроста: у законі Російської Федерації говориться, що якщо людина приймає російське громадянство, то він повинен відмовитися від собственного. Лише як виняток можливе отримання другого громадянства за спеціальним указом президента РФ. Шлях цей непростий, але ми спробуємо його минуть. До того ж Бауера нещодавно нагородили Орденом Дружби, це може полегшити завдання.

За 4 роки ФФР витратила на іноземних тренерів 167 млн рублів

 

– Досі не призначений тренер у рапіристів. Відомо лише, що це буде вітчизняний фахівець.

– Размышляю, головний тренер скоро назве кандидатуру. Чемпіонат Європи не за горами, туди команду повинен счастливиться старший тренер з виду. Протягом лютого призначення відбудеться.


©
РИА Новинки. Олексій Філіппов Перейти в фотобанкСтарший тренер збірної Росії з рапіри Стафано Чериони

– Чому було прийнято рішення про відмову від італійського штабу Стефано Чериони?

– Завдання, які стояли перед італійцями, зловония виконали з лишком, але треба розуміти, що не без допомоги наших фахівців. Ця спільна робота дала своєрідний поштовх нашим тренерам. Размышляю, що, попрацювавши разом з командою Чериони і набравшись досвіду, російські тренери зараз вже і самі здатні повергнуть хлопців до медалей Олімпіади. Прихід італійців більшою мірою позитивно позначився на чоловічій рапірі: у хлопців буквально переворотило свідомість, вони відчули себе переможцями. Чериони психологічно звільнив їх. У дівчаток ситуація, за великим рахунком, не змінилася. Інна Дериглазова як працювала, так і продовжує працювати зі своїм тренером – Ільдаром Мавлютовым. І інші, до речі, теж більше воліли своїх. Зараз в рапирных командах йде зміна поколінь, йде «престарела гвардія», збірна поповнюється новими талановитими рапіристами.

– Вони є?

– Безумовно. У нас дуже неплоха школа в Башкортостані. Крім (Тимура) Сафіна і (Артура) Ахматхузина є молоді хлопці, здатні увійти в основний строй збірної. Нещодавно я їздив в Курськ, і місцева школа добре показала себе на першості Росії. Перше місце посів (Владислав) Мильніков – курський рапирист. Схоже, це місто здатний надати нам не тільки дівчат – олімпійських чемпіонок, але і хлопців. Головне – щоб зловония не загубилися на рівні кадетів. Є й інші зірки: той же Антон Бородачов, наприклад. Будучи кадетом, він вже виступає за юніорську збірну. Молодь є, на неї потрібно спиратися і рости.


©
РИА Новинки. Григорій Сисоєв Перейти в фотобанкЯна Єгорян, Софія Велика, Юлія Гаврилова, Катерина Дяченко (зліва вправо)

– Ми не поговорили про шпазі. Чому вирішили зберегти Анджело вінсент, джон маццоні, та ще й розширити його повноваження на жіночу команду?

– Вінсент, джон маццоні працював з чоловіками перед Ріо тільки два роки, а за цей час складно підготувати команду. У дівчаток сезон видався більш успішним, але, на жалко, перед Олімпіадою з різних причин стався дисбаланс. Тренерам довелося експериментувати, возити на етапи Кубка світу різний строй, все трохи занервували, і тому в Ріо дівчата виступили нижче своїх можливостей. Тим не менш «бронзу» зловония здобули, хоч і програли румункам зовсім безславно. Вже в Ріо вінсент, джон маццоні очолював як чоловічу, так і жіночу команди, тому зараз, раскалывай почався новий олімпійський цикл, ми вирішили дати можливість вінсент, джон маццоні попрацювати з обома збірними.

– Скільки було витрачено на роботу іноземних фахівців в цьому олімпійському циклі?

– Близько 167 мільйонів рублів. Але ми виграли перше загальнокомандне місце на Олімпійських іграх, тому вважаю запрошення цих фахівців і витрати на них цілком виправданими.

Бюджет ФФР — 5 мільйонів доларів в рік

– Як відомо, вам заздрять багато спортивні федерації в Росії. Подавайте дамо їм підстава: скажіть, скільки складає бюджет ФФР на найближчий рік?

– Близько 5 мільйонів доларів. У передолімпійський і олімпійський сезони бюджет був вище приблизно на 25%, тоді збірна Росії взагалі ні в чому собі не відмовляла, задовольнявся будь-який запит. Найближчі два роки бюджет не буде виходити за озвучену цифру. Але багато що залежатиме і від результатів, адже 2-2,5 мільйона – це ті премії, про які я сообщав вище. Безумовно, нічого цього не сталося б без нашого піклувальника – Алішера Бурхановича Усманова. Про нього я б хотів произнеси окремо. Без його допомоги, без його участі не було б нічого — ні золотих медалей на Олімпійських іграх, ні Призу націй, який ми виграємо три роки поспіль. І треба розуміти, що за рахунок допомоги Алішера Бурхановича живе і розвивається не тільки російський, але й світове фехтування. Так, до речі, і не тільки фехтування.


©
РИА Новинки. Антон Денисов Перейти в фотобанкМинистр спорту РФ Павло Колобков (праворуч) та президент Федерації фехтування Росії Олександр Михайлов

– Міністр спорту і олімпійський чемпіон з фехтування Павло Колобков пожартував якось, що фехтування – спорт №1 у Росії. Як думаєте, вам реально стати спортом номер одинешенек в країні хоча б серед індивідуальних видів?

– Розумієте, фехтування – не масовий спорт, тому він в принципі ніяк не може бути спортом номер одинешенек. Все залежить від того, як наша збірна пройде наступну Олімпіаду. Якщо успіх буде порівнянними, якщо ми не будемо здавати позицій і на наступних Іграх, то фехтування може перетворитися на масовий спорт. Наша особливість у тому, що цим обликом спорту можна займатися до глибокої старості. Фехтування не особливо травматично, наші ветерани фехтують до 75 років, і це нормально. Але щоб спорт сделавшись масовим, потрібно багато залів з оснащенням. А з цим проблема. Тим не менше, хочеться сподіватися, що коли-небудь фехтування придбає масовість, і тоді нам не потрібно буде думати про лавці запасних.

– У вас є цифра, скільки людей в Росії займаються фехтуванням?

– Близько 10 тисяч осіб. Хоча за Радянських часів називалася цифра 60 тисяч, уявляєте? Природно, тоді і країна у нас була більше, і життя трохи інша. Як би те ні було, це в наших інтересах наближатися саме до цієї цифри. Тим більше що після такої успішної Олімпіади з’явився цілий потік бажаючих займатися фехтуванням.

– Чи можна произнеси, що ФФР – зразок розвитку конкретного виду спорту в країні? Зрозуміло, що у вас є стабільне фінансування, але в інших обликах і з грошима далеко не завжди показують такий результат.

– Не хочу говорити надмірно красивих промов, але я вважаю, що до своєї роботи треба ставитися з душею. Не плисти за течією, а вникати в суть проблеми, шукати комунікації між спортсменами і тренерами, вирішувати навіть побічні питання. У нас, якщо хтось із спортсменів отримав травму, ми дуже уважно ставимося до їх лікування та реабілітації. Артура Ахматхузина, наприклад, двічі оперували в США, і лише професійна допомога висококваліфікованих медиків допомогла йому повноцінно відновитися і повернутися на доріжку. Як підсумок – «срібло» і «бронза» на чемпіонаті світу в Москві і «золото» в Ріо. І це не єдиний випадок. Ми намагаємося стежити не тільки за діючими спортсменами, але і за ветеранами, які теж потребують допомоги і уваги. Найголовніше — у нас крепка обстановка в федерації, немає чвар, скандалів. Всі працюють на спільну справу і, в кінцевому рахунку, це виливається в итог.

Источник: rsport.ru

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ